Особливості організації виховної роботи у 2024 - 2025 н. р.
В Україні розпочинається новий навчальний рік в умовах викликів та ризиків воєнного стану. Сфера освіти, як і всі інші сфери суспільства, зазнала суттєвих змін і потребує розв'язання проблем, що постали в освітньому просторі України в умовах правового режиму воєнного стану з метою забезпечення максимальної ефективності освітнього процесу.
Підтримки та допомоги потребують усі учасники освітнього процесу, але особливо вразливими у цій ситуації залишаються діти. Тому їх підтримка, допомога у подоланні стресових і травматичних подій, пошук ресурсів, формування стресостійкості та резильєнтності ( психологічна стійкість, здатність протистояти невдачам і відновлюватися після них) стає першочерговим. Це важливе завдання для усіх учасників освітнього процесу (вчителів, класних керівників, педагогів-організаторів, батьків).
Як говорив давньогрецький філософ Епіктет: «З усіх творінь найпрекрасніше – прекрасно вихована особа».
В умовах сьогодення пріоритетне завдання педагогів – не просто навчити, дати знання з певного предмета, забезпечити виконання освітніх програм, а порадити, окреслити життєві орієнтири.
Необхідно навчити дітей долати невизначеність та складність, умінню вчитися самостійно, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя своє власне й родини, співпереживати й дипломатично вирішувати конфлікти, долучатися до підтримки ЗСУ та допомагати дітям із числа ВПО.
Організація виховної роботи у 2024/2025 н. р. спрямована на формування національно свідомої та соціально активної особистості з високою громадянською відповідальністю, громадянина України - носія цінностей та загальнолюдських надбань, з глибокими духовними, патріотичними почуттями, здатної до неперервного розвитку і самовдосконалення.
Виховна робота як складова освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти має здійснюватися з чинними правовими документами, зокрема:
- Конституції України;
- Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства»,
- Указу Президента України від 18.05.2019 № 286/2019 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2020-2025 роки»;
- Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»;
- Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді;
-Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх закладах;
- Програми «Нова українська школа у поступі до цінностей»;
- Перспективного плану закладу з метою організації виховної роботи в закладі щодо створення умов для максимального розвитку особистості учнів.
- Програми «Виховання смисложиттєвих цінностей дітей і підлітків на шляху до євроінтеграції».
- Методичні рекомендаціях ХОІППО, щодо «Реалізації основних напрямків виховної роботи у 2024 – 2025 н.р.».
Пріоритетним стратегії виховання у 2024-2025 н. р., як і у минулому навчальному році залишається національно - патріотичне та громадянське спрямування.
Основними завданнями виховної роботи закладів загальної середньої освіти є формування життєвих компетентностей здобувачів освіти.
Поряд з тим організація освітнього процесу в умовах воєнного стану потребує іншого змісту виховної роботи. Основним цільовим напрямом виховної роботи має бути забезпечення безпекової складової здоров’я особистості, її фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя.
Враховуючи виклики і загрози під час воєнного стану, з метою якісної організації навчально-виховного процесу у 2024/2025 н. р., так як у минулому навчальному році планування виховної роботи класними керівниками буде помісячно, з урахуванням ситуації, заступнику навчально-виховної роботи забезпечити наявність планів виховної роботи класних керівників 1-11 класів, педагогів-організаторів, планів роботи та графіків проведення засідань методичних об’єднань класних керівників.
Під час воєнного стану важливо зосередитися на вимогах до створення виховного середовища, визначених програмами виховання. Важлива роль у цьому процесі відводиться діагностиці, через яку ми можемо визначити потенціал, потреби, мотиви усіх суб’єктів виховного процесу: дітей, батьків, педагогів.
Виховне середовище завжди знаходиться в динаміці й повинно відповідати на виклики як глобальних, так і локальних змін.
Акцентувати увагу на необхідності переосмислення й перезавантаження змістового наповнення виховної системи в контексті життя сучасних дітей, які є представниками нового покоління – «центеніалів». Це – діти, які повністю залежні від мультимедійних технологій та цифрової техніки.
Нове покоління - це «молодь комунікативних навичок», а також негативні наслідки кліпового мислення, про що зазначено в Програмі І.Беха «Нова українська школа у поступі до цінностей».
Одним з компонентів формули НУШ це наскрізний процес виховання, який спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальної активності та відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності й територіальної цілісності України. Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюються також і процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.
Особливо важливим стало продовжити формувати громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, який здатний захищати Україну і будувати її майбутнє.
Тому, основними завдання національно-патріотичного виховання є:
- Усунення впливу держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України.
- Поширення інформації про ветеранів війни, формування в суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих (померлих) ветеранів війни.
- Формування готовності громадян до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
З метою посилення національно-патріотичного виховання здобувачів освіти і надалі проводити відповідні тематичні просвітницькі заходи. Відзначення національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника та захисниці України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня повномасштабного вторгнення російських військ на територію України.
Актуальними заходами залишаються уроки мужності, зустрічі з учасниками російсько-Української війни, волонтерами, відвідування військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання листів у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому».
Перш за все заходи мають бути спрямовані на формування у здобувачів освіти почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності, готовності у майбутньому до виконання обов'язків із захисту незалежності та територіальної цілісності держави, усвідомлення громадянського обов’язку із розвитку успішної країни та забезпечення власного добробуту в ній, сповідування європейських цінностей.
Кожен українець сьогодні усвідомлює, якою важкою та страшною ціною виборює Україна право на свободу та життя. Росіяни вбивають цвіт нації – сильних, мужніх і незламних українців. Саме тому, ми, учителі маємо навчити дітей пишатися українськими захисниками та бути вдячними їм за все.
Відповідно до Указу Президента України від 16.03.2022 №143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», із метою вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули внаслідок збройної російської агресії проти України, щоденно о 9.00 з початком військової агресії російської федерації проти нашої держави, з метою вшанування пам‘яті запроваджено Загальнонаціональну хвилину мовчання протягом щоденно дотримуватися цієї вимоги.
У важкі для всієї України часи, через військове вторгнення Росії, здобувачі освіти можуть бути корисними залучившись до благодійної діяльності, а саме волонтерства. Волонтерство має багато напрямів, і кожен учень, хто відчуває потребу допомагати, може обрати цікаву або близьку йому сферу діяльності.
Організовувати зустрічі з військовими та волонтерами.
На сьогоднішній день досить поширеним є онлайн-волонтерство, або е-волонтерство. Ця діяльність реалізується вільно і свідомо на користь інших людей із єдиною умовою - вона має реалізуватися за допомогою інтернету. Наприклад: приєднання до чатботів у Telegram, за допомогою яких можна блокувати канали розповсюдження дезінформації, розвінчувати міфи та фейки; віртуальне партизанство - надсилання скарг на прокремлівських агітаторів до адміністраторів соцмереж і чатів.
Доброчинна діяльність формує в учнів почуття відповідальності за доручену справу й тих людей, які потребують допомоги та підтримки, надає значущості їхній участі, допомагає на конкретних справах переконатися у власній спроможності розв’язувати проблеми своєї громади та згуртовувати небайдужих громадян і громадянок навколо їх розв’язання, знаходити ефективне партнерство
Виховна ефективність праці зростає за умови, коли учні самі є її організаторами, а не лише виконавцями. Тому нам варто залучати школярів до пошуків об'єктів праці, її планування та організації колективу на її виконання.
Виховна цінність суспільно корисної праці в тому, що школярі вчаться безкорисливо робити добрі справи, усвідомлюють необхідність поєднання суспільних та особистих інтересів.
Оскільки, життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства, дотримання безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії, вкрай необхідне. Тому, володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої їхньої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих громадян. Важливо проводити, протягом навчального року, із учасниками освітнього процесу виховні заходи з питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій у надзвичайних ситуаціях.
Концепцією Нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі і толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу. Проводити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.
Поруч із булінгом (цькуванням) великою проблемою в Україні є домашнє насильство. У своїй роботі класні керівники можуть використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
В Україні, із 2018 року діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні є злочином.
Жорстоке поводження з дітьми та нехтування їхніми інтересами можуть мати різні види та форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров’ю, розвитку й соціалізації дитини, нерідко складають загрозу її життю.
Найперше правило сьогодення – не закривати очі на насильство серед дітей; не вдавати, що це існує десь далеко; не замовчувати випадки конфлікту; докладати всіх зусиль, щоби допомогти попередити повторення насильства.
Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів загальної середньої освіти є компенсація освітніх втрат, профілактика шкідливих звичок і протиправної поведінки дітей та молоді.
Сьогодні, учнівську молодь вирізняє не лише підвищена тривожність, духовна спустошеність, цинізм, жорстокість, прояви різних форм насильства та агресії, грубе ставлення до дорослих, невідвідування навчальних занять, а й низький рівень комунікативних навиків, відчуження від шкільного середовища.
Із метою протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, за допомогою проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства, звертаю увагу класних керівників і педагогічних працівників на наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами».
Превентивне виховання, як складова системи виховної роботи закладу загальної середньої освіти – це не тільки, проведення профілактичних дій педагогічним колективом (запобігання формування в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки), але й створення середовища для розвитку дітей, їхньої життєстійкості, життєздатності, життєвої компетентності.
Слід зазначити що недостатньо уваги приділялося класними керівниками та педагогами організаторами що формування в учнів правової культури.
З метою підвищити рівня правової культури, профілактики правопорушень та протиправної поведінки класним керівникам до планів з виховної роботи включити відповідні заходи, а також провести в ліцею тиждень права або декаду правових знань. З цією метою організувати роботу з батьками на основі інноваційних форм та методів.
Сьогодні, в умовах модернізації української освіти, одним із напрямів оптимізації виховного процесу є демократизація її взаємовідносин: учитель – учень – батьки.
Діяльність усіх учасників освітнього процесу має бути спрямована на забезпечення сприятливих умов гармонійного духовного розвитку особистості, її соціально-педагогічної підтримки, зміцнення фізичного та психологічного здоров’я, реалізації творчого потенціалу, вироблення ціннісного ставлення до світу та самого себе.
Взаємодія вчителів і батьків у межах педагогіки партнерства має бути орієнтована на:
– комунікацію, що дає можливість оперативно реагувати на будь-які зміни та проблеми (створення чатів чи груп у соціальних мережах та месенджерах, проведення відеобесід);
– неформальне спілкування (спільне святкування визначних подій і свят, що мають важливе значення для шкільного життя учнів та закладу освіти);
– усебічну допомогу й участь батьків в організації та проведенні свят, тематичних і позанавчальних заходів;
– участь батьків у шкільному житті своїх дітей (допомога під час створення навчальних матеріалів і формування освітнього середовища, обмін життєвим і професійним досвідом).
Протягом останніх десяти років росіяни ведуть війну проти України. Щоби запобігти дезінформації, необхідно дбати про безпеку в українському інфопросторі й прищепити дітям навики медіаграмотності.
Розвиток медіаграмотності – це наскрізний навик здобувачів освіти, що є важливою та необхідною складовою сучасного повсякденного життя.
Війна принесла в життя дітей втрату, невизначеність, страх і тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність і впорядкованість життя. Зазвичай, відчуття безпеки та захищеності діти шукають у дорослих. Із метою формування в учнів цілісної картини подій, що відбуваються сьогодні, усвідомлення їх першопричин, прищеплення загальнолюдських цінностей, формування зв’язку між історичними фактами та сучасними рішеннями в Україні, рекомендуємо до використання, під час виховних заходів, посібник, підготовлений Міністерством освіти і науки України, «Як говорити про російсько-українську війну в школі. Уроки стійкості, боротьби та перемог». Уроки, подані в цьому посібнику, покликані допомогти учням сформувати у них активну громадянську позицію, навчити розрізняти факти й фейки та не піддаватися маніпуляціям і ворожій пропаганді.
Не можна відчувати себе комфортно там, де стільки жахіття та болю. Де гинуть мирні люди під ворожими обстрілами, де стрічка новин повна трагічних подій, щодня додаються нові прізвища у списки загиблих і зниклих безвісті людей.
Ментальне здоров’я – це непомітний, але, водночас, головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан здоров’я може наштовхнути на «відкриття» внутрішнього джерела сили, що допоможе людині пройти крізь складні часи. Тому, дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне.
Із метою компенсації освітніх втрат, підтримки ментального здоров’я учнів, рекомендовано використання книгу дитячого психолога Світлани Ройз «Твоя сила. Практикум для дітей та підлітків», у якій кожне завдання є містком до відчуття сили, розуміння своїх емоцій.
Отже, виховний наратив сьогодення охоплює діяльнісну систему в освітніх закладах задля комфорту учнів, їхніх батьків та вчителів. Особлива роль належить класним керівникам, особливо в час воєнного стану. Особливу увагу класним керівникам треба проявляти до учнів із сімей ВПО щодо адаптації їх у класних колективах.
Натепер класним керівникам створювати виховні сучасні проєкти, орієнтуючись на цілісність системи виховання. Картина світу учня формується наскрізно та охоплює всі сфери життєдіяльності. Тому складовою ефективності виховання і є його цілісність. Успіх виховного процесу залежить від стосунків між педагогом та здобувачем освіти, які повинні будуватися на основі співдружності, співпраці й ділового партнерства.
Організація виховного процесу в Новій українській школі спонукає педагогів на пошук нових альтернативних форм роботи відповідно до нинішніх умов, які забезпечать належний рівень життєвої компетентності здобувачів освіти, що дасть можливість брати участь у розбудові держави в повоєнний час та віднайти там своє місце.